Зможу показати на річ поруч і вдалині — tento stôl, tamtá stolička — і сказати, де вона: tu, tam, vľavo, hore.
Ten, tento, tamten: цей і той
Ten, tento, tamten: цей і той
Навіщо: показати на річ і сказати, де вона.
Слово «цей» змінюється за родом іменника (рід ви знаєте): ч. р. ten, ж. р. tá, с. р. to. Це нейтральне «цей, ця, це», а не «той, та, те», хоч і схоже.
Ось цей, поруч — до ten додаємо -to: tento, táto, toto. Он той, там — спереду tam-: tamten, tamtá, tamto. Приклад: Táto kniha je tu, tamtá je tam.
Де? — kde? Відповідь — tu (тут), tam (там) або слово місця з таблиці. У запитанні зв’язка je теж потрібна: Kde je tvoje pero?
Окремо — «Toto je … / To je …» = «це …»: цей підмет не змінюється за родом того, що називає: Toto je môj stôl (stôl — ч. р.), але: tento stôl. Неправильно: × Tento je môj stôl → Toto je môj stôl.
Звук: у ten, tento, tamten сполучення te читається твердо, як українське «те», — це виняток із правила м’яких de, te, ne, le.
Слово myš — жіночого роду, хоча закінчується на приголосний: рід дивіться в дужці статті.
Хибні друзі: stolička — це стілець, а не «столиця»; tabuľa — дошка, а не «таблиця».
Так неправильно:
• × tá zošit → ten zošit (zošit — ч. р.)
• × tento číslo → toto číslo
• × Kde tvoje pero? → Kde je tvoje pero?
Цей, ось цей, он той
Tento — до ten додано -to; tamten — спереду tam-.
| Рід | ten — цей | tento — ось цей, тут | tamten — он той, там |
|---|---|---|---|
| ч. р. | ten zošit | tento zošit | tamten zošit |
| ж. р. | tá kniha | táto kniha | tamtá kniha |
| с. р. | to číslo | toto číslo | tamto číslo |
Kde? — слова місця
Ці слова не змінюються. Uprostred — те саме, що v strede.
| Словацькою | Українською |
|---|---|
| tu | тут |
| tam | там |
| hore | вгорі |
| dole | внизу |
| vpravo | праворуч |
| vľavo | ліворуч |
| vpredu | попереду |
| vzadu | позаду |
| v strede | посередині, у центрі |
| uprostred | посередині |
Конспект уроку
Ten, tento, tamten: цей і той
Навіщо: показати на річ і сказати, де вона.
Слово «цей» змінюється за родом іменника (рід ви знаєте): ч. р. ten, ж. р. tá, с. р. to. Це нейтральне «цей, ця, це», а не «той, та, те», хоч і схоже.
Ось цей, поруч — до ten додаємо -to: tento, táto, toto. Он той, там — спереду tam-: tamten, tamtá, tamto. Приклад: Táto kniha je tu, tamtá je tam.
Де? — kde? Відповідь — tu (тут), tam (там) або слово місця з таблиці. У запитанні зв’язка je теж потрібна: Kde je tvoje pero?
Окремо — «Toto je … / To je …» = «це …»: цей підмет не змінюється за родом того, що називає: Toto je môj stôl (stôl — ч. р.), але: tento stôl. Неправильно: × Tento je môj stôl → Toto je môj stôl.
Звук: у ten, tento, tamten сполучення te читається твердо, як українське «те», — це виняток із правила м’яких de, te, ne, le.
Слово myš — жіночого роду, хоча закінчується на приголосний: рід дивіться в дужці статті.
Хибні друзі: stolička — це стілець, а не «столиця»; tabuľa — дошка, а не «таблиця».
Так неправильно:
• × tá zošit → ten zošit (zošit — ч. р.)
• × tento číslo → toto číslo
• × Kde tvoje pero? → Kde je tvoje pero?