Зможу сказати, де живу, що роблю й якою мовою говорю, запитати про те саме на ty і на vy — hovoríš / hovoríte — і попросити: «Nerozumiem. Hovorte pomaly, prosím».
Hovorím, hovoríš, hovoríte
Hovorím, hovoríš, hovoríte
Навіщо: сказати про себе й запитати співрозмовника — де живете, що робите, якою мовою говорите.
Закінчення показує особу: «я» — -m, «ти» — -š, «ви» — -te: hovorím, hovoríš, hovoríte. Som теж закінчується на -m.
Форму «я» беріть зі словника (дужка біля слова: pracovať (pracujem)), далі змінюйте лише кінець: pracujem → pracuješ → pracujete.
Другові — на -š (Eva, bývaš v Moskve?), пані й панові — на -te (Pani Šimková, bývate v Moskve?).
«Не» пишеться разом, хоч українською «не розумію» — окремо: nerozumiem, nehovoríš, neviem. Лише в byť — окремо: nie som.
Мова: кажуть po slovensky, po rusky («словацькою», «російською»); slovenčina, ruština — назва мови. Обидва — з малої літери.
Де живу: Bývam v Bratislave. Bývam v Kyjeve. — запам’ятовуйте цілком.
Довгий склад не наголошений: hovorím — наголос на ho-.
Так неправильно:
• NOT «Ne rozumiem.» → Nerozumiem. (разом)
• NOT «Pán Varga, rozumieš?» → Pán Varga, rozumiete?
• NOT «Hovorím slovenčina.» і NOT «Hovorím slovenčinou.» → Hovorím po slovensky.
Я, ти, ви: -m, -š, -te
Форму «я» беріть зі словника, далі змінюйте лише кінець.
| Дієслово | ja (-m) | ty (-š) | vy (-te) |
|---|---|---|---|
| hovoriť | hovorím | hovoríš | hovoríte |
| rozumieť | rozumiem | rozumieš | rozumiete |
| vedieť | viem | vieš | viete |
| bývať | bývam | bývaš | bývate |
| pracovať | pracujem | pracuješ | pracujete |
| študovať | študujem | študuješ | študujete |
| robiť | robím | robíš | robíte |
Конспект уроку
Hovorím, hovoríš, hovoríte
Навіщо: сказати про себе й запитати співрозмовника — де живете, що робите, якою мовою говорите.
Закінчення показує особу: «я» — -m, «ти» — -š, «ви» — -te: hovorím, hovoríš, hovoríte. Som теж закінчується на -m.
Форму «я» беріть зі словника (дужка біля слова: pracovať (pracujem)), далі змінюйте лише кінець: pracujem → pracuješ → pracujete.
Другові — на -š (Eva, bývaš v Moskve?), пані й панові — на -te (Pani Šimková, bývate v Moskve?).
«Не» пишеться разом, хоч українською «не розумію» — окремо: nerozumiem, nehovoríš, neviem. Лише в byť — окремо: nie som.
Мова: кажуть po slovensky, po rusky («словацькою», «російською»); slovenčina, ruština — назва мови. Обидва — з малої літери.
Де живу: Bývam v Bratislave. Bývam v Kyjeve. — запам’ятовуйте цілком.
Довгий склад не наголошений: hovorím — наголос на ho-.
Так неправильно:
• NOT «Ne rozumiem.» → Nerozumiem. (разом)
• NOT «Pán Varga, rozumieš?» → Pán Varga, rozumiete?
• NOT «Hovorím slovenčina.» і NOT «Hovorím slovenčinou.» → Hovorím po slovensky.
Nerozumiem: що сказати, якщо не розумієте
Ці фрази рятують будь-яку розмову — вчіть їх цілком (таблиця).
Hovorte pomaly — прохання «говоріть повільно»; hovoríte — запитання «ви говорите?». Не плутайте.
Otázka — запитання, odpoveď — відповідь. Odpoveď — жіночого роду, як і українська «відповідь», хоча закінчується на приголосний: так позначено в словнику.