Зможу сказати, скільки і яких речей у кімнаті: stoly, lampy, okná; dva stoly, але dve lampy і dve okná; nové lampy, moje okná, tie dvere.
Багато речей: stoly, lampy, okná і dva / dve
Багато речей: stoly, lampy, okná і dva / dve
Навіщо: сказати, скільки й яких речей. Множину впізнають за кінцем слова. Ч. р.: stôl → stoly, після м’якого приголосного — kľúč → kľúče. Ж. р.: kniha → knihy, kuchyňa → kuchyne, noc → noci. С. р.: pero → perá, poschodie → poschodia. У stôl → stoly ô стає o. Таблиця поруч.
Після довгого складу закінчення коротке: číslo → čísla (не ×číslá). Два слова змінюються цілком: dieťa → deti, dievča → dievčatá.
Прикметник при речах у множині має одне закінчення -é для всіх родів: nové zošity, nové knihy, nové perá. Так само moje, tvoje, naše, vaše і tie (ці, ті): tie perá, moje knihy.
Після dva, dve, tri, štyri — та сама множина, як в українському «три столи»: tri zošity, dve knihy. Dva — лише з ч. р.; dve — з ж. і с. р.: dve perá, хоча українською «два пера».
Лише в множині, як «двері»: dvere, hodiny (годинник), okuliare, slúchadlá, nožnice (ножиці) — дієслово sú, прикметник на -é: Nožnice sú tu. «To je» + -é — це «це …»: To je pekné.
Так неправильно:
• ×dva perá → dve perá
• ×dva okná → dve okná
• ×Dvere je biele → Dvere sú biele
Одне → багато (речі)
Дивіться на рід і на останню літеру слова.
| Рід | Як закінчується | Одне | Багато |
|---|---|---|---|
| ч. р. | твердий приголосний | stôl | stoly |
| ч. р. | м’який приголосний (č, ž, š, j, ľ) | kľúč | kľúče |
| ж. р. | -a | kniha | knihy |
| ж. р. | -ňa, -ľa, м’який приголосний | kuchyňa | kuchyne |
| ж. р. | -osť, -c | noc | noci |
| с. р. | -o | pero | perá |
| с. р. | -ie | poschodie | poschodia |
| прикметник | будь-який рід | nový | nové |
Два, три, чотири
Після 2, 3, 4 — та сама форма множини.
| Рід | 2 | 3 | 4 |
|---|---|---|---|
| ч. р. | dva zošity | tri zošity | štyri zošity |
| ж. р. | dve knihy | tri knihy | štyri knihy |
| с. р. | dve perá | tri perá | štyri perá |
Конспект уроку
Багато речей: stoly, lampy, okná і dva / dve
Навіщо: сказати, скільки й яких речей. Множину впізнають за кінцем слова. Ч. р.: stôl → stoly, після м’якого приголосного — kľúč → kľúče. Ж. р.: kniha → knihy, kuchyňa → kuchyne, noc → noci. С. р.: pero → perá, poschodie → poschodia. У stôl → stoly ô стає o. Таблиця поруч.
Після довгого складу закінчення коротке: číslo → čísla (не ×číslá). Два слова змінюються цілком: dieťa → deti, dievča → dievčatá.
Прикметник при речах у множині має одне закінчення -é для всіх родів: nové zošity, nové knihy, nové perá. Так само moje, tvoje, naše, vaše і tie (ці, ті): tie perá, moje knihy.
Після dva, dve, tri, štyri — та сама множина, як в українському «три столи»: tri zošity, dve knihy. Dva — лише з ч. р.; dve — з ж. і с. р.: dve perá, хоча українською «два пера».
Лише в множині, як «двері»: dvere, hodiny (годинник), okuliare, slúchadlá, nožnice (ножиці) — дієслово sú, прикметник на -é: Nožnice sú tu. «To je» + -é — це «це …»: To je pekné.
Так неправильно:
• ×dva perá → dve perá
• ×dva okná → dve okná
• ×Dvere je biele → Dvere sú biele