Зможу забронювати столик, замовити в ресторані, попросити прибор і запакувати їжу із собою, попросити рахунок, заплатити карткою або готівкою й залишити чайові.
У ресторані: бронювання, замовлення й рахунок
У ресторані: бронювання, замовлення й рахунок
У ресторані чотири кроки: бронювання, замовлення, рахунок і чайові. Офіціант і гість говорять на vy.
Бронювання: rezervovať stôl, день — na + знахідний (na piatok). Скільки вас — «Sme traja», «Sme štyria». У ресторані назвіть прізвище: rezervácia na meno Petrovová.
Замовлення: на «Čo si dáte?» відповідають «Dám si…» або «Prosím si…» — si стоїть на другому місці. Немає прибору — «Prepáčte, nemám nôž.» Їжу із собою просять готовою фразою «Zabaľte mi to, prosím.» — її вчимо цілком.
Рахунок: «Účet, prosím.» Офіціант запитає, чи платите ви разом і як. Карткою — kartou: орудний без прийменника, як українське «карткою» і autobusom. Готівкою — v hotovosti. Hotovosť — «готівка».
Чайові — prepitné (у розмові tringelt): суму зазвичай округлюють. Рахунок 18,40 євро — ви даєте 20 євро й називаєте суму: «Dvadsať eur, prosím.» Решти офіціант тоді не приносить.
Так неправильно:
• ×Dám kávu (це «я дам каву») → Dám si kávu.
• ×Mám rezervácia → Mám rezerváciu (що? — знахідний).
• ×v hotovosť → v hotovosti (де? — місцевий).
Офіціант запитує — ви відповідаєте
Ліворуч запитання офіціанта, посередині ваша відповідь.
| Čašník | Vy | Переклад |
|---|---|---|
| Máte rezerváciu? | Nie. Máte voľný stôl? | Бронювання є? — Ні. У вас є вільний столик? |
| Čo si dáte? | Prosím si šalát a vodu. | Що будете? — Салат і воду, будь ласка. |
| Ešte niečo? | Áno, ešte jednu minerálku. | Ще щось? — Так, ще одну мінеральну воду. |
| Platíte spolu? | Áno, spolu. | Ви платите разом? — Так, разом. |
Що на столі
Слова зі сцени в ресторані.
| Словацькою | Українською |
|---|---|
| tanier | тарілка |
| pohár | склянка, келих |
| lyžica | ложка |
| lyžička | ложечка |
| vidlička | виделка |
| nôž | ніж |
| servítka | серветка |
Конспект уроку
У ресторані: бронювання, замовлення й рахунок
У ресторані чотири кроки: бронювання, замовлення, рахунок і чайові. Офіціант і гість говорять на vy.
Бронювання: rezervovať stôl, день — na + знахідний (na piatok). Скільки вас — «Sme traja», «Sme štyria». У ресторані назвіть прізвище: rezervácia na meno Petrovová.
Замовлення: на «Čo si dáte?» відповідають «Dám si…» або «Prosím si…» — si стоїть на другому місці. Немає прибору — «Prepáčte, nemám nôž.» Їжу із собою просять готовою фразою «Zabaľte mi to, prosím.» — її вчимо цілком.
Рахунок: «Účet, prosím.» Офіціант запитає, чи платите ви разом і як. Карткою — kartou: орудний без прийменника, як українське «карткою» і autobusom. Готівкою — v hotovosti. Hotovosť — «готівка».
Чайові — prepitné (у розмові tringelt): суму зазвичай округлюють. Рахунок 18,40 євро — ви даєте 20 євро й називаєте суму: «Dvadsať eur, prosím.» Решти офіціант тоді не приносить.
Так неправильно:
• ×Dám kávu (це «я дам каву») → Dám si kávu.
• ×Mám rezervácia → Mám rezerváciu (що? — знахідний).
• ×v hotovosť → v hotovosti (де? — місцевий).