Зможу сказати, що роблять я, ти, він, ми, ви і вони, дієсловами на -ám і -ím — čítam, robím — і сказати «у мене є» дієсловом mať.
Čítam, robím: усі шість осіб
Čítam, robím: усі шість осіб
Навіщо: одна форма теперішнього часу означає і «зараз», і «зазвичай»: Čítam. — я читаю (зараз або завжди).
Тип видно з інфінітива: -ať → -ám (čakať → čakám), -iť → -ím (robiť → robím). «Я» на -m, «ти» на -š, «ви» на -te — це ви вже знаєте. Нові форми: on, ona — číta, robí; my — čítame, robíme.
«Вони» — головна ознака типу: čítajú, robia.
Довгий склад не означає наголошений: у robím наголос на ro-. Після довгого складу закінчення коротке: čítam, spievam, predávam, liečim.
Дієслово mať — того самого типу: mám, máš, má, máme, máte, majú. Як українське «маю»: Mám auto — «Маю машину». І «у мене є» словацькою — теж mám.
Займенник зазвичай опускають: Čítam. З ja — коли виділяєте «я»: Ja čítam, a ty?
Слово hodina — «година» і «урок». Дієслово učiť — вчити когось, викладати; učiť sa — вчитися, вчити мову (sa поки що — частина слова).
Так неправильно:
• × U mňa je auto. → Mám auto. (U mňa je auto = машина стоїть у мене, а не «у мене є».)
• × Oni robiajú. → Oni robia.
• × My čakíme. → My čakáme.
Теперішній час: тип -ám і тип -ím
Тип видно з інфінітива; найпомітніша форма — «вони».
| Хто | -ám: čítať | -ím: robiť | mať |
|---|---|---|---|
| ja | čítam | robím | mám |
| ty | čítaš | robíš | máš |
| on, ona | číta | robí | má |
| my | čítame | robíme | máme |
| vy | čítate | robíte | máte |
| oni | čítajú | robia | majú |
Конспект уроку
Čítam, robím: усі шість осіб
Навіщо: одна форма теперішнього часу означає і «зараз», і «зазвичай»: Čítam. — я читаю (зараз або завжди).
Тип видно з інфінітива: -ať → -ám (čakať → čakám), -iť → -ím (robiť → robím). «Я» на -m, «ти» на -š, «ви» на -te — це ви вже знаєте. Нові форми: on, ona — číta, robí; my — čítame, robíme.
«Вони» — головна ознака типу: čítajú, robia.
Довгий склад не означає наголошений: у robím наголос на ro-. Після довгого складу закінчення коротке: čítam, spievam, predávam, liečim.
Дієслово mať — того самого типу: mám, máš, má, máme, máte, majú. Як українське «маю»: Mám auto — «Маю машину». І «у мене є» словацькою — теж mám.
Займенник зазвичай опускають: Čítam. З ja — коли виділяєте «я»: Ja čítam, a ty?
Слово hodina — «година» і «урок». Дієслово učiť — вчити когось, викладати; učiť sa — вчитися, вчити мову (sa поки що — частина слова).
Так неправильно:
• × U mňa je auto. → Mám auto. (U mňa je auto = машина стоїть у мене, а не «у мене є».)
• × Oni robiajú. → Oni robia.
• × My čakíme. → My čakáme.