Зможу назвати себе, сказати, звідки я і де живу, запитати про це іншого — і не загубити jsem, je, jste там, де українською дієслова немає.
Jsem, jsi, je: дієслово být
Jsem, jsi, je: дієслово být
Навіщо: сказати, хто ви і звідки, і запитати про це іншого.
Українською кажемо «Я з Києва» без дієслова; чеською дієслово потрібне завжди: Jsem z Ruska. Без jsem, je, jsou речення неправильне. Усі форми — у таблиці.
Хто говорить, видно з форми, тому «я», «ти», «ми» зазвичай не кажуть: Jsem Anna. «Já jsem…» — коли наголошуєте: «а я — …».
З дієсловом být «не» пишуть разом (українською — окремо): nejsem, nejsi, nejsme, nejste, nejsou. Для «він, вона, воно» форма особлива — není.
Коротка відповідь без підмета може бути без дієслова: Odkud jste? — Z Moskvy. А повне речення з «я» чи ім’ям — лише з jsem / je: Jsem z Moskvy. / Anna je z Moskvy.
Запитання — той самий порядок слів, але голос у кінці йде вгору: Jsi Rus? З odkud і jak голос у кінці йде вниз: Odkud jste? Речення починають з великої літери, у кінці — крапка, «?» або «!».
Так неправильно:
• × Já z Ruska. → Jsem z Ruska.
• × Tomáš Čech. → Tomáš je Čech.
• × Ne jsem Čech. → Nejsem Čech.
• × On neje z Prahy. → On není z Prahy.
Дієслово být у теперішньому часі
oni — чоловіки або змішана група, ony — лише жінки; vy — кілька людей або одна людина на vy.
| Хто | Так | Ні |
|---|---|---|
| já | jsem | nejsem |
| ty | jsi | nejsi |
| on, ona, ono | je | není |
| my | jsme | nejsme |
| vy | jste | nejste |
| oni, ony | jsou | nejsou |
Конспект уроку
Jsem, jsi, je: дієслово být
Навіщо: сказати, хто ви і звідки, і запитати про це іншого.
Українською кажемо «Я з Києва» без дієслова; чеською дієслово потрібне завжди: Jsem z Ruska. Без jsem, je, jsou речення неправильне. Усі форми — у таблиці.
Хто говорить, видно з форми, тому «я», «ти», «ми» зазвичай не кажуть: Jsem Anna. «Já jsem…» — коли наголошуєте: «а я — …».
З дієсловом být «не» пишуть разом (українською — окремо): nejsem, nejsi, nejsme, nejste, nejsou. Для «він, вона, воно» форма особлива — není.
Коротка відповідь без підмета може бути без дієслова: Odkud jste? — Z Moskvy. А повне речення з «я» чи ім’ям — лише з jsem / je: Jsem z Moskvy. / Anna je z Moskvy.
Запитання — той самий порядок слів, але голос у кінці йде вгору: Jsi Rus? З odkud і jak голос у кінці йде вниз: Odkud jste? Речення починають з великої літери, у кінці — крапка, «?» або «!».
Так неправильно:
• × Já z Ruska. → Jsem z Ruska.
• × Tomáš Čech. → Tomáš je Čech.
• × Ne jsem Čech. → Nejsem Čech.
• × On neje z Prahy. → On není z Prahy.
Odkud jste? Z Ruska, z Prahy
«Звідки?» — Odkud jsi? (на ty) / Odkud jste? (на vy). Відповідь: Jsem z…
Після z назва змінює закінчення, як в українському «з Праги», «з Брна». Поки ці форми запам’ятовуємо готовими — вони в таблиці.
ze замість z — зазвичай перед s, z, š, ž: ze Smolenska (як «зі Смоленська»). Перед іншими літерами — z: z Prahy, z Brna.
Жителі — парами: Rus — Ruska, Čech — Češka, cizinec — cizinka. Жінка каже про себе: Jsem Ruska. З великої літери — ім’я, країна, місто й житель: Rus, Rusko, Praha (українською «чех», «росіянин» пишемо з малої).
Ім’я: Jmenuju se Anna. Jak se jmenuješ? (на ty) / Jak se jmenujete? (на vy). Знайомство: Těší mě. Представити іншого: To je Ivan. Де живу: Bydlím v Praze. / Bydlím v Moskvě. Тут v, а не u: чеське u означає «біля».
i — «і … теж», «і той, і той»: Kateřina i Tomáš jsou z Brna.