Урок 2. Háček: ě, ď, ť, ň і di, ti, ni

Галочка над літерою називається háček. č, š, ž — це «ч», «ш», «ж»; č тверде, як українське «ч» у слові «час»: čaj «чай», šaty «сукня», žena «жінка». c — «ц» однією літерою: cena «ціна». dž — «дж», dz — «дз»; вони трапляються рідко, переважно в словах з інших мов. ď, ť, ň — м’які «дь», «ть», «нь». У малих ď і ť галочка схожа на кому праворуч від літери. Одну літеру голос читає її назвою («čé»), тому в таблицях ми озвучуємо склади. Перевірка галочки не бачить: «nadrazi» замість nádraží «вокзал» зарахуємо, а ключ покаже написання зі знаками. Тому слова, що різняться лише галочкою, ми розрізняємо вибором на слух. Так неправильно: • × «ts» двома літерами замість c — «ц» пишеться однією літерою. • × c як «с» у cena — c завжди «ц».

Перед i та í літери d, t, n м’які без жодного знака: di, ti, ni ≈ «ді», «ті», «ні» — ticho «тиша», nic «нічого». Перед y та ý вони тверді: dy, ty, ny ≈ «ди», «ти», «ни» — ty «ти». Літера y тут і потрібна, щоб показати твердий звук. ě пом’якшує: dě, tě, ně = [ďe, ťe, ňe] — děti «діти», tělo «тіло», neděle «неділя»; bě, pě, vě = [bje, pje, vje], як «б’є», «п’є», «в’є» — oběd «обід», pět «п’ять», věk «вік»; mě = [mňe], а не «м’є» — město «місто», mě «мене». de, te, ne без галочки тверді, як в українському «де», «те», «не»: den «день», ten «той», pes «пес». У словах з інших мов di, ti, ni часто тверді: politika «політика» — такі слова просто впізнавайте. У квадратних дужках ми пишемо, як слово звучить: ď, ť, ň у дужках — м’який звук. děti — [ďeťi]. Довгота — не наголос: у nádraží наголошений перший склад ná-, а довге -ží наголосу не бере. Так неправильно: • × děti як [djeti] — ě після d пом’якшує d: [ďeťi]. • × тверде t у ticho — перед i t м’яке. • × mě як [mje] — звучить [mňe]. • × «ďeti» на письмі — м’якість перед e пишуть через ě: děti.