Урок 3. ä, ô, дифтонги й складотворчі r, l

Літера ä звучить як [e] (можна трохи ширше) і пишеться лише після p, b, m, v: mäso (м’ясо), päť (п’ять). Не читайте тут «я», як в українських «м’ясо», «п’ять»: mäso — [meso], päť — [peť]. На слух ä не відрізнити від e — написання запам’ятовуйте разом зі словом. Літера ô — «уо» одним складом, [ŭo]: stôl (стіл), môj (мій). Підказка: ô часто стоїть там, де в українському слові «і» — stôl, môj, nôž (ніж). Знак над ô називають vokáň, дві крапки над ä — dve bodky. Сполучення ia, ie, iu — дифтонги: дві літери, один склад. Наприклад, piatok (п’ятниця) — два склади, pia-tok; mlieko (молоко) — mlie-ko; dievča (дівчинка) — diev-ča. Сполучення iu трапляється рідко, у закінченнях слів, — ви його ще побачите. Перевірка не відрізнить ô від o і ä від a («stol» зарахуємо), але запис на слух — «stuol», «meso» — буде помилкою: пишіть літеру, а не звук. Довгота й наголос не пов’язані: наголос завжди на першому складі, довгий склад стоїть будь-де — у kancelária наголос падає на kan-, довге -lá- — третій склад; у námestie довгий ná- і наголошений. Так неправильно: • × «meso» — пишемо mäso, хоча звучить [e]. • × stôl у два склади, «stu-ol» — ô один склад. • × piatok у три склади, «pi-a-tok» — pia- один склад.

У словацькій мові r і l можуть самі тримати склад, як голосний: prvý (перший) — pr-vý; krv (кров) — один склад; vlk (вовк) — один склад; hrdlo (горло) — hr-dlo; štvrtok (четвер) — štvr-tok. Голосного не вставляйте: українське вухо додає голосний зі спорідненого слова — «вовк», «перший», «четвер», «кров». Довгі ŕ і ĺ рідкісні, їх досить упізнавати: vŕba (верба), stĺp (стовп). Як рахувати склади: у кожному складі один голосний, один дифтонг або r / l без голосного. Так неправильно: • × «štvertok», «pervý», «vovk» — голосного між приголосними немає. • × «hrudlo» — пишемо hrdlo: hr- без голосного.