Pepelen
← Чеська: A1 → A2

A2

Урок 2. Mně, tobě, k němu: займенники в давальному

Зможу сказати «мені, тобі, йому, нам, вам, їм» у короткій і повній формі, поставити коротку форму на друге місце й сказати «до нього, до мене».

1 / 16

Mi, mně, k němu: кому — коротко й повно

Mi, mně, k němu: кому — коротко й повно

У «мені, тобі, йому» в давальному дві форми: mi — mně, ti — tobě, mu — jemu; jí, nám, vám, jim однакові в обох випадках. Коротка — звичайна: вона стоїть на другому місці (після jsem, jsi і se, якщо вони є) і голосом не виділяється: Pan doktor mi poradil. Včera jsi mu volal? Повна — на початку речення і коли протиставляють: Mně se to nelíbí, ale tobě ano. Після прийменника — теж повна, а в on, ona, oni — з n-: k němu, k ní, k nim. Українською кажемо «до нього, до неї», а чеською до людини — k + давальний. Перед mně прийменник k стає ke: ke mně. mě і mně звучать однаково, але пишуться по-різному: mě — «мене» (Vidíš mě?), mně — «мені». ji — «її», jí — «їй»: різниця лише в знаку. А mi і ti — це «мені» й «тобі», не українські «ми», «ти». Так неправильно: • ׫Mi se to líbí» → Mně se to líbí: першою стоїть повна форма. • ׫Jdu do něj» → Jdu k němu: не за українським «до нього». • ׫Jdu k jemu» → Jdu k němu. • ׫Přijdeš k mně?» → Přijdeš ke mně?
Кому? Займенники

Коротка форма — на другому місці; повна — на початку й при протиставленні.

Хто?КороткоПовноПісля прийменника
jámimněke mně
tytitoběk tobě
on, onomujemuk němu
onajíjík ní
mynámnámk nám
vyvámvámk vám
onijimjimk nim
Конспект уроку
Mi, mně, k němu: кому — коротко й повно
У «мені, тобі, йому» в давальному дві форми: mi — mně, ti — tobě, mu — jemu; jí, nám, vám, jim однакові в обох випадках. Коротка — звичайна: вона стоїть на другому місці (після jsem, jsi і se, якщо вони є) і голосом не виділяється: Pan doktor mi poradil. Včera jsi mu volal? Повна — на початку речення і коли протиставляють: Mně se to nelíbí, ale tobě ano. Після прийменника — теж повна, а в on, ona, oni — з n-: k němu, k ní, k nim. Українською кажемо «до нього, до неї», а чеською до людини — k + давальний. Перед mně прийменник k стає ke: ke mně. mě і mně звучать однаково, але пишуться по-різному: mě — «мене» (Vidíš mě?), mně — «мені». ji — «її», jí — «їй»: різниця лише в знаку. А mi і ti — це «мені» й «тобі», не українські «ми», «ти». Так неправильно: • ׫Mi se to líbí» → Mně se to líbí: першою стоїть повна форма. • ׫Jdu do něj» → Jdu k němu: не за українським «до нього». • ׫Jdu k jemu» → Jdu k němu. • ׫Přijdeš k mně?» → Přijdeš ke mně?